Тут проявляється відмінність держслужби від праці, що відноситься до приватного життя людини (принаймні у вільному суспільстві), де приватно-правові відносини регулюються цивільним законодавством.

До принципів, що визначає демократичну сутність державної служби, належать ті, які постулюють втілення ідеалів соціальної справедливості в державно-службової практиці. У Російській Федерації державна служба будується на принципах, установлених Федеральним законом «Про основи державної служби Російської Федерації» від 31 липня 1995 р. (ст. 5): Таким чином, державна служба Російської Федерації повинна уособлювати собою єдність елементів двох груп. З одного боку - системи правових інститутів, що визначають порядок формування та реалізації цілей і функцій держави і застосування державної влади. А з іншого, - сукупності людей, спеціально підготовлених і професійно зайнятих в держапараті для втілення соціальної ролі держави.

Така єдність надає державну службу параметри соціал ... Читати далі »

Соціально-правові основи держслужби утворять офіційно проголошені пріоритети і напрямки суспільного розвитку, відповідні їм настанови і цілі державного будівництва, а також нормативно встановлені принципи та засади організації і функціонування держслужби.

Соціальним початком тут виступають насамперед пріоритети і цінності громадянського суспільства, правової демократичної держави, інтереси, права і свободи людини і громадянина (забезпечення і захист прав і свобод особи, верховенство закону, гласність, демократизм служби тощо). Соціальна роль держслужби, її соціальний статус зумовлені характером суспільно-економічного ладу, політичної системи, типом держави, внутрішнім пристроєм держапарату, характером механізму його функціонування, персональним складом корпусу держслужбовців. Діалектика взаємодії суб'єкта та об'єкта держуправління підпорядковує цілі і завдання державно-службових взаємин потребам і волі соціуму, його первосуб'екта - народу. У кінцевому рахунку ефективність ... Читати далі »