Можуть також утворюватися та органи територіального громадського самоврядування: ради мікрорайонів, вуличні, будинкові комітети, спілки, асоціації органів місцевого самоврядування і т.д.

Муніципальні органи є основною ланкою в системі місцевого самоврядування. Вони організують виконання законів та інших правових актів держави, сприяють державним органам, розташованим на їх території, координують діяльність органів територіального громадського самоврядування. Муніципальні органи - це органи місцевих самоврядних територіальних громад, якими вони формуються і перед якими відповідальні за здійснення своїх повноважень. За російським законодавством муніципальні органи (від лат. Municipium, де munis - вага, тягар, тяготи і capio, recipio - беру, приймаю) - це що обирається самоврядування, організовується як у містах, так і в сільській місцевості. Хоча в деяких країнах (наприклад, у США) муніципальними іменуються тільки органи міського самоврядування.

Представницькі органи місцевого самоврядування забезпечують врахування інтересів населення у вирішенні питань, що безпосередньо стосуються умов життя на певній території, сприяють більш гнучкого обліку місцевої специфіки. Будучи органами волевиявлення громадян, вони є суб'єктами владно-управлінської діяльності на локальному рівні, найбільш наближеному до повсякденних потреб людей. Вони постають найважливішим інститутом демократії, оскільки являють собою прояв свободи громадян і механізм реалізації їх права брати участь в управлінні громадськими справами. До їхнього відання відносяться: прийняття статуту муніципального утворення, затвердження місцевого бюджету, встановлення місцевих податків і зборів, порядку розпорядження власністю і інші найбільш важливі функції.

Адміністрація муніципального утворення зазвичай має структуру, що складається з апарату невеликих підрозділів (маються на увазі департаменти, управління, відділи, комітети, комісії), де посадові обов'язки виконують муніципальні служащіе.В організації місцевого самоврядування найбільш яскраво виражається ідея наближення влади до народу. Принципова відмінність органів місцевого самоврядування від державних - в їхній природі та значення: вони більше тяжіють до громадянського суспільства, суспільного управління. Держава встановлює лише правові норми функціонування місцевого самоврядування, а полем реалізації управлінських функцій постає переважно цивільне суспільство. Формування органів місцевого самоврядування, їх структура і принципи взаємовідносин з інститутами державної влади знаходяться в залежності від форми національно-державного устрою та історичних традицій. У міру розвитку Демократичних почав в будівництві правової держави та становлення економічно заможного громадянського суспільства центр ваги в управлінні зміщуватиметься у бік місцевого самоврядування.

Цілям гармонізації діяльності органів місцевого самоврядування повинні служити єдність базових почав їх організації та функціонування: суверенне право на видання комунальних статутів, регулювання питань землекористування, будівництва, розпорядження промисловими об'єктами місцевого значення тощо; кадрова суверенність як право самостійного найму персоналу, співробітників місцевої адміністрації, проведення кадрової політики, вільної від прямого впливу органів державної влади; право на організацію управління на свій розсуд і під свою відповідальність в межах встановлених повноважень; податкова суверенність як право стягувати муніципальні податки і збори; фінансова спроможність ведення власного бюджету; взаємодія з органами державної влади.